Відкритий лист

Прем’єр-міністру України

Шмигалю Д.А.

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 84 бізнес асоціації, користується нагодою привітати Вас із призначенням Прем’єр-міністром України, засвідчити Вам свою глибоку повагу та звертається щодо нижченаведеного.

Легальний та законослухняний бізнес, інтереси якого представляє коаліція УРБ, послідовно відстоює рівність учасників ринку, спрощення умов ведення бізнесу, зменшення тіньового сектору економіки тощо. У відповідь на Ваш заклик «отримати відповіді від промисловців, підприємців, малого та середнього бізнесу, що для них треба, щоб бізнес відчув себе вдома, міг спокійно робити свою роботу», – ми готові надати нашу аналітику та напрацювання із цього питання.

Фахівці бізнес-асоціацій та аналітичних центрів уже напрацювали низку пропозицій на основі ґрунтовного аналізу міжнародного досвіду та аналізу альтернатив, які вказують на шляхи  мінімізації й нівелювання цих та інших загроз і реалізація яких дозволить забезпечити сталий економічний розвиток країни. Ці пропозиції фіскально відповідальні, не призведуть до скорочення надходжень до держбюджету,  спрямовані на покращення умов ведення бізнесу, детінізацію, дерегуляцію, боротьбу з контрабандою та порушенням митних правил тощо.

Ми зазначаємо, що перед Україною сьогодні стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, які загрожують національним економічним інтересам та які підсилюються світовими кризовими явищами. Зокрема, виклики макроекономічні, фінансові, соціально-демографічні, інституційні, енергетичні, зовнішньоекономічні тощо.

На цей час ми бачимо наступні головні загрози:

Макроекономічні – зокрема, світова економічна криза, що розпочинається; монополізація ключових секторів національної економіки; значний рівень тінізації економіки; значний обсяг контрабанди та неоподаткованого імпорту, що призводить до викривлення конкуренції та шкодить вітчизняному виробнику тощо.

Фінансові – зокрема, втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій, податкових гаваней для уникнення від оподаткування всередині країни; критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди; залежність банківського сектору від політики державних банків тощо.

Інституційні – зокрема, неформальні інститути, відносини та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів; зрощування окремих секторів економіки з державною владою; недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя тощо.

Енергетичні – зокрема, недосконала Енергетична стратегія, яка не відповідає вимогам і критеріям галузевої стратегії в цілому, оскільки не є комплексним і повноцінним документом; критична залежність від імпорту енергоресурсів, яка заважає розвиватися національним енерговиробникам; ризики, пов’язані з монополізацією енергетичного сектору тощо.

Зовнішньоекономічні – зокрема, відсутність чіткої системи  взаємодії державних органів із питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки; нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури; втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі; санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо.

Для мінімізації та нівелювання цих та інших загроз важливо внести зміни до низки нормативно-правових актів, які забезпечать необхідні запобіжники – зокрема:

• Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку, які передбачатимуть норми з деофшоризації економіки, заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці, із компенсацією цього шляхом модифікації податку на землю, скорочення кількості різних пільг, ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, удосконалення контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів, перегляд норм тотальної фіскалізації для суб’єктів мікропідприємництва із обов’язковим збереженням фіскалізації для ризикових груп товарів, вирівнювання податкового навантаження на гектар у легально та нелегально працюючих агровиробників, спрощення процедури адміністрування податків і зборів,  з одночасним впровадженням оптимальної моделі податкової амністії (одноразового нульового декларування доходів громадян) та встановлення мораторію на внесення змін до Податкового кодексу України на три роки, щодо збільшення ставок податків та зборів.
• Продовження та завершення інституційної реформи податкової та митної служб, ліквідація Податкової міліції та інших економічних підрозділів різних служб і створення нового єдиного аналітичного органу, який розслідуватиме економічні злочини.
• Публічна інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 33-35% від ВВП.
• Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, залізничних перевезень, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів із енергоефективності та енергозбереження;
• Запровадження нової промислової політики та програм захисту вітчизняних виробників відповідно до світових трендів (зокрема, нової програми ЄС), покращення захисних інструментів у держзакупівлях, покращення антидемпінгових процедур, повноцінний запуск ЕКА тощо.
• Забезпечення розвитку галузей економіки, організації саморегулювання галузей, а також формування механізмів створення робочих місць та доступу малого й середнього бізнесу до фінансових ресурсів.
• Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизація; створення інституційних стримувань та противаг; дерегуляція та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж; приватизація державних підприємств.

Відповідальний бізнес прагне побудувати в Україні легальне бізнес-середовище, з єдиними правилами, які мають бути зрозумілі всім учасникам економічних відносин. Ми вже провели низку досліджень у цих напрямках та напрацювали проекти нормативно-правових актів, які готові надати для ознайомлення та подальшого обговорення.

Звертаємось до Прем’єр-міністра України з закликом взяти участь разом із представниками українського бізнесу і фахівцями аналітичних центрів в інклюзивному публічному обговоренні ключових загроз українській економіці та шляхів їх мінімізації, а також шляхів створення найбільш сприятливих умов ведення бізнесу.

З повагою,

Бізнес-асоціації

Члени Української Ради Бізнесу